Страховой рейтинг Insurance TOP журнал. Рейтинг страховых компаний Украины. Страхование
Журнал Страховой рейтинг Insurance TOP. Рейтинг страховых компаний Украины

Журнал «Insurance TОР» — єдине відкрите джерело інформації на ринку страхування, яке базується на офіційній статистиці страхових компаній та щокварталу публікує рейтинги ризикових та лайфових страховиків України.

Купити свіжий номер журналу Insurance TOP з рейтингами страхових компаній України у 2022 році або оформити корпоративну передплату
e-mail: [email protected]

Оцінка адекватності капіталу страхових компаній


Standard & Poor's розглядає питання про адекватність капіталу страхових компаній з двох точок зору: по-перше, з позицій достатності капіталу для підтримки обсягу страхової діяльності на певному рівні, а по-друге, щодо адекватності структури капіталу та його якості. У багатьох випадках аналіз поширюється на групу, до якої належить та чи інша страхова компанія, і, у разі потреби, розглядається структура капіталу холдингової компанії, яка володіє акціями страховика. Агентство Standard & Poor's розробило складну модель аналізу капіталу з урахуванням факторів ризику, на основі якої і розраховується показник адекватності капіталу. Ця модель відіграє важливу роль у формуванні наших поглядів на якість капіталу страхової компанії, проте при цьому вона є лише одним із багатьох знарядь аналізу, висновки якого базуються не лише на результатах її застосування.

Оцінка адекватності капіталу з погляду забезпечення діяльності підприємства заснована на порівнянні поточної та перспективної потреби страховика в капіталі з реальною - на противагу звітній - величиною капіталу. Потреба в капіталі розглядається в широкому контексті, що враховує номенклатуру пропонованих компанією страхових продуктів та послуг, ступінь ризиків, пов'язаних зі страховою та інвестиційною діяльністю компанії, перспективи її зростання, необхідність фінансової підтримки дочірніх компаній та виплати дивідендів, обсяг фінансової заборгованості, адекватність перестрахувальних та загальних резервів , і навіть наявність капіталу нейтралізації впливу непередбачених подій. Готівковий капітал оцінюється на основі звітних показників з урахуванням внесених при необхідності поправок на такі фактори, як прихована вартість активів, якість/мінливість активів, адекватність загального та перестрахувального резервів, передбачувані джерела нових надходжень капіталу, а також ступінь агресивності/консервативності використовуваних правил бухгалтерського обліку.

У ході оцінки адекватності капіталу також враховується ступінь використання страхової компанії або групи боргового капіталу для фінансування своєї діяльності. Ключові показники в даному випадку включають фінансовий, резервний та інвестиційний левередж. Фінансовий левередж (або ліверажне співвідношення) встановлює, якою мірою фінансування діяльності страхової компанії здійснюється за рахунок власного капіталу на противагу різним борговим інструментам.

Як правило, при цьому розглядаються такі показники:

  • Відношення заборгованості до капіталу (при цьому капітал визначається як сума боргу та власного капіталу).
  • Відношення вартості привілейованих акцій до капіталу.
  • Відношення суми заборгованості та вартості привілейованих акцій до капіталу.
  • Ступінь покриття фіксованих виплат (з урахуванням дивідендів за привілейованими акціями або без такого, залежно від обставин).

Агентство "Standard & Poor's" часто не зупиняється на аналізі даної страхової компанії, звертаючись до розгляду консолідованих показників левереджу групи, до якої вона належить, з метою отримання максимально повної загальної оцінки структури капіталу та її впливу на фінансовий стан страховика. Агентство Standard & Poor's також практикує аналіз ступеня покриття фіксованих виплат компанії, оскільки її сила або слабкість у цьому відношенні може значно покращити або погіршити оцінку балансових ризиків, пов'язаних з фінансовим левереджем. Привілейовані акції, субординований борг та інші "гібридні" фінансові інструменти часто мають унікальні властивості та структуру і можуть поєднувати в собі характеристики акціонерного та боргового капіталу.

Експерти розглядають кожен такий інструмент та його вплив на загальне становище компанії на індивідуальній основі. Агентство "Standard & Poor's" також вивчає терміни платежів за позиковими коштами та визначає, чи є вони збалансованими чи мають переважно довгострокову чи короткострокову тенденцію, що наражає компанію щодо більшого ризику.

Показник резервного левереджа, який визначається як відношення загальних страхових резервів до власного капіталу компанії, показує, наскільки прибуток компанії схильний до зниження в результаті непередбаченого перевищення реальних виплат з резервного фонду над обсягом коштів, що є в цьому фонді.

Щоб значення цього показника, то більше вписувалося може бути ослаблено фінансове становище підприємства у разі непередбаченого перевитрати коштів із резервного фонду чи виникнення необхідності поповнити цей фонд. Слід, однак, інтерпретувати абсолютні значення зазначених показників з певною часткою обережності, оскільки вони можуть бути значною мірою схильні до таких факторів, як номенклатура пропонованих компанією продуктів та послуг або стандарти фінансової звітності, що використовуються нею. Піддається аналізу та ставлення страхових резервів до загальної суми отриманих компанією страхових премій, оскільки зміна цього показника може свідчити про зниження чи підвищення ступеня консервативності підходи до процесу резервування; з іншого боку, ці зміни можуть стати результатом усунення акцентів у формуванні номенклатури страхових продуктів та послуг та у складі клієнтури компанії, а також покращення або погіршення загальних умов страхової діяльності.

Показник інвестиційного левереджа, який визначається як відношення вартості "реальних" активів (власний капітал та основні засоби) до величини власного капіталу, демонструє ступінь залежності фінансового стану страхової компанії від можливої ​​нестійкості показників вартості окремих активів. Експерти агентства "Standard & Poor's" також аналізують ставлення інвестицій страхової компанії до дочірніх та афілійованих компаній до її капіталу, таким чином оцінюючи ступінь впливу такого "подвійного левереджу" на фінансове становище страховика.

Інші питання, пов'язані з "якістю" капіталу, включають, наприклад, вивчення ступеня, в якому недостатньо жорсткі правила бухгалтерського обліку призводять до штучного поліпшення фінансового становища страхової компанії (зокрема, за допомогою завищення реальної вартості активів або агресивної оцінки "гудвілла" або відкладених витрат на придбання активів); ступінь використання перестрахування з метою підтримки капіталу адекватному рівні; а також "розмивання" капіталу внаслідок надмірного використання привілейованих акцій та інших гібридних цінних паперів.

Нарешті, в ході аналізу адекватності капіталу агентство "Standard & Poor's" звертається до питання адекватності страхових та перестрахувальних резервів компанії:

Адекватність та якість загальних страхових резервів.

Будучи одним з найважливіших компонентів фінансового благополуччя страхових компаній, які не займаються страхуванням життя, та перестрахувальних компаній, цей показник важко піддається об'єктивній оцінці. Агентство "Standard & Poor's" намагається в міру можливості отримати максимум інформації про методологію та практику резервування, що використовується кожним конкретним страховиком, а також розглядає адекватність готівкових резервів у контексті загального обсягу страхових виплат та суми страхових договорів за рік. У деяких країнах страховики підтримують значні приховані резерви в межах технічних резервів; у міру можливості агентство "Standard & Poor's" прагне максимально точно визначити їх розмір та зрозуміти методи керування ними. Крім того, агентство "Standard & Poor's", володіючи значним обсягом знань у цій галузі, самостійно моделює процес резервування на основі кількох широко відомих методів, формуючи таким чином своє власне уявлення про адекватність резервів та їхню залежність від ряду внесених факторів.

Перестрахувальний резерв.

Агентство "Standard & Poor's" також вивчає теоретичні підходи та практичні дії страхової компанії в галузі перестрахування. Аналіз включає визначення ступеня залежності страховика від перестрахування (тобто має намір компанія самостійно працювати зі своєю клієнтурою, або більша частина ризику за укладеними нею страховими договорами буде передана перестраховикам), вивчення структурної організації програми перестрахування (включаючи аналіз ризику збитків внаслідок стихійних лих , перестрахування сукупних збитків понад встановлену суму, і навіть порядку визначення суми можливих максимальних збитків), порядку вибору та схвалення компанією своїх перестраховиків, загальної якості програми перестрахування, і навіть порядку оцінки вартості сум, які може компенсувати за договорами перестрахування.

...................................

Assessment of capital adequacy of insurance companies

Standard & Poor's considers the issue of capital adequacy of insurance companies from two points of view: firstly, from the standpoint of capital adequacy to maintain the volume of insurance activity at a certain level, and, secondly, in terms of the adequacy of the capital structure and its quality. In many cases, the analysis extends to the group to which an insurance company belongs and, if necessary, considers the capital structure of the holding company that owns shares in the insurer. Standard & Poor's has developed a sophisticated risk-based capital analysis model, on the basis of which the capital adequacy ratio is calculated. This model plays an important role in shaping our views on the quality of the capital of an insurance company, but at the same time it is only one of many tools of analysis, the conclusions of which are based not only on the results of its application.

Assessment of the adequacy of capital in terms of ensuring the company's activities is based on a comparison of the current and prospective needs of the insurer in capital with the real - as opposed to the reporting - amount of capital. The need for capital is considered in a broad context, taking into account the range of insurance products and services offered by the company, the degree of risks associated with the insurance and investment activities of the company, its growth prospects, the need for financial support for subsidiaries and the payment of dividends, the volume of financial debt, the adequacy of reinsurance and general reserves , and the availability of capital to absorb the impact of unforeseen events. Available capital is assessed on a reported basis, adjusted as necessary for factors such as hidden asset values, asset quality/volatility, adequacy of general and reinsurance reserves, anticipated sources of new capital inflows, and how aggressive/conservative the rules used are. accounting.

Finally, in the course of capital adequacy analysis, Standard & Poor's addresses the issue of the adequacy of the company's insurance and reinsurance reserves:

Adequacy and quality of general insurance reserves.
As one of the most important components of the financial health of non-life and reinsurance companies, this indicator is difficult to measure objectively. Standard & Poor's tries to obtain as much information as possible about the methodology and practice of reservation used by each individual insurer, and also considers the adequacy of cash reserves in the context of total insurance payments and the amount of insurance contracts for the year. In some countries, insurers maintain significant "hidden" reserves within technical reserves; To the extent possible, Standard & Poor's strives to determine their size and understand how to manage them as accurately as possible. In addition, Standard & Poor's, having a significant amount of knowledge in this area, independently models the reservation process based on several well-known methods, thus forming its own idea of ​​the adequacy of reserves and their dependence on a number of introduced factors.

Reinsurance reserve.
Agency "Standard & Poor's" also studies the theoretical approaches and practical actions of the insurance company in the field of reinsurance. The analysis includes determining the degree of dependence of the insurer on reinsurance (that is, whether the company intends to work independently with its clientele, or most of the risk under the insurance contracts concluded by it will be transferred to reinsurers), studying the structural organization of the reinsurance program (including analysis of the risk of losses as a result of natural disasters reinsurance of cumulative losses in excess of a set amount, as well as the procedure for determining the amount of probable maximum losses), the company's selection and approval of its reinsurers, the overall quality of the reinsurance program, and the procedure for assessing the value of amounts that the company can compensate under reinsurance contracts.