Система та принципи страхового нагляду та регулючання страхових компаній в США

Принципи страхового регулювання було закріплено 1945 р. Актом Маккарена — Фергюсона, який визначив, що регулювання страхування США належить немає компетенції федеральних органів, а компетенції кожного штату окремо. Штатам надано повноваження щодо здійснення страхового нагляду без втручання федеральної влади, якщо інше не передбачено федеральними законами. Наприклад, федеральна влада регулює деякі види страхування, пов'язані з ядерним страхуванням, страхуванням від повеней, страхуванням зернових культур, страхуванням проти злочинів, а також в окремих випадках страхова діяльність підпорядкована нормам федерального антимонопольного законодавства.

Акт Маккарена - Фергюсона частково вивів страхові компанії з-під регулювання федерального антимонопольного закону, якому підпорядковані організації всіх інших видів економічної діяльності.

Норми страхового нагляду містяться в главі 15 Кодексу Сполучених Штатів «Комерція та торгівля», у розділах 20 «Регулювання страхування» (параграфи 1011-1015), 93 «Страхування» (параграфи 6701-6781).

Відповідно до них штатам дозволено самостійно:

1) встановлювати вимоги до ліцензування страхових компаній та брокерів;
2) визначати вимоги до мінімального рівня капіталу та показників платоспроможності;
3) встановлювати правила формування та інвестування страхових резервів;
4) проводити ревізії підконтрольних страховиків;
5) регулювати умови видів страхування, включаючи форми страхових полісів;
6) визначати умови оподаткування страховиків;
7) контролювати розподіл прибутку страховиків;
8) здійснювати нагляд над діяльністю страхових суб'єктів.

Закон про реформування Уолл-Стріт та захист споживачів

(Закон Додда - Френка) вніс ключові зміни до системи нагляду США. Було створено Федеральне управління страхування (FIO) у Міністерстві фінансів США. До останньої фінансової кризи (2008) систему регулювання страхування в штатах різко критикували за відсутність у ній однаковості, неефективності та перешкод, які вона створювала при розробці міжнародних нормативних документів зі страхування. Після фінансової кризи також порушувалися питання про те, наскільки регулювання страхування в штатах здатне мати справу з потенційними системними ризиками.

FIO має повноваження щодо моніторингу доступності страхових продуктів для деяких верств населення та споживачів, крім страхування здоров'я. Крім того, FIO зобов'язали представляти Сполучені Штати у міжнародних страхових організаціях.

FIO має такі функції:

• моніторинг страхової галузі, включаючи виявлення проблем чи прогалин у регуляції страховиків, які могли впливати на системну кризу у страховому секторі або у фінансовій системі США;
• моніторинг доступності деяким верствам суспільства, меншин, а також людям низького та середнього достатку страхових продуктів, крім страхування від хвороб;
• ідентифікація страховиків та їх дочірніх товариств, яких слід зарахувати до небанківських фінансових компаній, які підпадають під нагляд ФРС;
• сприяння Міністерству фінансів у адмініструванні Програми страхування ризиків тероризму, затвердженої у 2002 р.;
• координація зусиль федеральних органів та розробка федеральної політики з економічних аспектів міжнародного страхування, включаючи представництво США в МАСН.

Відповідно до Закону Додда — Френка також створено Раду з нагляду за фінансовою стабільністю (FSOC), на яку покладаються обов'язки:

1) виявлення системних ризиків, що загрожують фінансовій стабільності внаслідок суттєвого стану фінансової небезпеки великих взаємопов'язаних банківських холдингових компаній чи небанківських холдингових компаній, чи ризиків, що виникають за межами ринку фінансових послуг;
2) покращення ринкової дисципліни шляхом усунення очікувань з боку частини акціонерів, кредиторів та контрагентів, яких Уряд захистить від втрат у разі невдачі;
3) реагування на загрози стабільності фінансової системи
США.

Розділ 113 Закону Додда — Френка надає FSOC повноваження при 2/3 голосів на визначення небанківської фінансової компанії, включаючи страхову компанію, як системно значущу організацію, яка підлягає посиленому регулюванню та нагляду з боку ФРС. ФРС за погодженням із FSOC встановлює вимоги до основного капіталу на основі підвищених ризиків, співвідношення власних та позикових коштів, стандарти вирішення проблем та інші вимоги для системно значущих компаній.

США немає національної страхової служби омбудсменів. Натомість департамент страхування у кожному штаті веде моніторинг та намагається реагувати на скарги споживачів.

Для довідки зазначимо, що до піднаглядових суб'єктів на страховому ринку США належали понад 1000 компаній зі страхування життя та здоров'я та понад 2700 компаній майнового страхування.

Діяльність страхового сектора США має відповідати нормативно-правовим базам на двох рівнях. По-перше, згідно із Законом Маккарена — Фергюсона діяльність фізичних та юридичних осіб, зайнятих у страховому бізнесі, регулюється здебільшого на рівні штату. Кожен штат має департамент регулювання страхування, включаючи призначену або обрану уповноважену особу або директора, який здійснює нагляд за платоспроможністю страхового бізнесу та іншими аспектами, пов'язаними з ринком. Орган регулювання страхування у штаті підпорядковується законам і правилам, прийнятим у цьому конкретному штаті.

Вимоги до статутного капіталу страховиків також різняться штатами. Наприклад, мінімальне значення для товариств взаємного страхування варіюється від 100 тис. USD в Алабамі до 3 млн. USD в Канзасі. Вимоги платоспроможності у формі депозитів та (або) мінімальних резервів також різняться в діапазоні від мінімального депозиту в 300 тис. USD в Іллінойсі до мінімальної резервної вимоги в 2,5 млн. USD у Флориді і в 3 млн. USD у Вісконсіні. Щодо оподаткування премій – розкид від 1% для страховиків життя в Алабамі до 5% для деяких видів страхування у Північній Кароліні та Вісконсіні. У середньому вона дорівнює 2%. У Вісконсіні всі страховики, агенти та брокери при отриманні ліцензії зобов'язані представляти детальний п'ятирічний бізнес-план та дані про керівництво компанії.

Національна асоціація страхових комісарів (NAIC) не належить до органів федеральної влади, виконує координуючі функції, об'єднуючи у своєму складі регулюючі органи 50 штатів, Федерального округу Колумбія та 5 острівних територій. діючими в кількох штатах в рамках однієї нормативної бази штату NAIC в основному функціонує як консультант, а також як провайдер послуг для департаментів страхування штатів NAIC сприяє страховим наглядам у штатах через ведення великої страхової нормативної бази даних та надання технічної експертизи департаментам страхування, розробляючи при цьому законодавчі моделі та координуючи регулятивну політику.

Члени NAIC є обраними чи призначеними урядами штатів. Місія NAIC полягає у наданні допомоги регуляторам страхування в штатах за такими напрямками:

1) захист суспільних інтересів;
2) сприяння розвитку конкуренції над ринком;
3) контроль за чесним та справедливим поводженням зі споживачами страхових продуктів;
4) підтримання надійності, платоспроможності та фінансової
стійкості страхових інститутів;
5) підтримання та поліпшення регулювання страхування в штатах.

Цілями діяльності NAIC є:

• сприяння забезпеченню уніфікації правового регулювання страхової діяльності;
• розробка проектів законів та регулюючих норм як зразків, придатних для адаптації та застосування окремими штатами;
• координація діяльності наглядових органів США;
• надання різних послуг з проведення експертиз та аналізу статистичної інформації для департаментів страхування.

................................

Американська фінансова влада, як і обіцяла, продовжує посилювати контроль над різними фінансовими інструментами. Комісія з цінних паперів та бірж (SEC) планує зобов'язати хеджові фонди розкривати інформацію про купівлю деривативів.

Такі угоди не підлягають розкриттю, що дає можливість недружніх M&A злиття та поглинання компаній. Як відомо, недостатній контроль на цьому ринку призвів до фактичної націоналізації страховика AIG і став однією з основних причин світової кредитної кризи.

SEC повідомила, що розглядає можливість запровадження правила, згідно з яким хеджові фонди мають розкривати інформацію про купівлю деривативів на акції. Очевидно, що нова вимога ускладнить процес акумулювання хедж-фондами деривативних позицій. Голова SEC повідомив, що наразі вирішується питання про те, чи застосовні правила щодо розкриття інформації про володіння акціями до деривативів, які не звертаються на біржах. Також комісія ухвалить рішення про те, чи має купівля свопів розглядатись нарівні з володінням акціями.

Ще навесні прозвучали пропозиції щодо створення єдиного управління з фінансових послуг США (U.S. Financial Services Authority). Передбачається, що цей орган міг би виконувати функції, які належать регуляторам банківських послуг, ринків цінних паперів та сировинного сектора. Таким чином, нова структура може об'єднати в собі Федеральну корпорацію зі страхування депозитів (FDIC), Комісію з цінних паперів та бірж та Комісію з термінової ф'ючерсної торгівлі сировинними товарами (Commodity Futures Trading Commission, CFTC). Як зазначають спостерігачі, ця ініціатива значно послаблює вплив SEC.