Страхування під тиском війни: як Україна формує нову архітектуру страхового ринку 2026 року

Український страховий ринок уже давно вийшов за межі режиму виживання. У 2025-2026 роках він перетворюється на складну екосистему, де перетинаються державні механізми страхування воєнних ризиків, гіперцифрові бізнес-моделі, вимоги Міжнародного стандарту фінансової звітності 17 та інтереси міжнародних інвесторів. Саме тут сьогодні тестуються підходи, які завтра можуть стати новою нормою для Центральної та Східної Європи.

У цьому контексті розмова з професором Жанною Дригою виходить далеко за межі технічних питань резервування чи аудиту. Її експертиза на перетині страхування, фінансової звітності та стратегічного управління дозволяє подивитися на 2026 рік як на точку переходу — від регуляторної адаптації до створення довгострокової вартості.

Ми говоримо про операційну безперервність бізнесу під час війни, про нову логіку інвестиційних рішень і про те, чому український досвід уже сьогодні формує майбутній страховий ландшафт регіону.

Страхування військових ризиків

Професоре, з 1 січня 2026 року механізм державного страхування військових ризиків зазнав найзначнішого оновлення на сьогоднішній день. Чому включення «виробничого обладнання» є таким важливим для приватного сектора?

- Ми нарешті подолали зацикленість на «нерухомості». Раніше фабрика страхувалася як будівля, але високотехнологічне обладнання всередині, яке є серцем бізнесу, залишалося відповідальністю власника. Оновлення січня 2026 року змінило це.

В Україні запрацював механізм страхування майна від воєнних ризиків, на який тривалий час очікував бізнес в умовах постійних російських ударів по підприємствах та інфраструктурі.

Оновлена модель розширює страхове покриття, спрощує процедури та встановлює справедливіші ліміти компенсації.

Зокрема, компенсація тепер поширюється не лише на нерухомість, а й на виробниче обладнання - верстати, апарати, інструменти та техніку. Для подання заявки скасовано вимогу обов’язкової попередньої оцінки майна: підприємець самостійно зазначає суму ймовірного збитку, а оцінка знадобиться вже після фактичного пошкодження або знищення.

Також чітко розширено перелік воєнних ризиків. Виплати передбачені не тільки у разі прямих ракетних чи артилерійських влучань, а й у випадках шкоди від ударної хвилі, падіння безпілотників, керованих авіабомб, уламків та іншого опосередкованого впливу зброї.

Крім того, змінено підхід до лімітів: до 10 млн грн компенсації за майно або до 1 млн грн компенсації страхової премії тепер застосовуються до кожної юридичної особи окремо, а не до групи пов’язаних осіб.

Механізм поширюється на майно, пошкоджене або знищене з 1 січня 2026 року, і є частиною державної політики «Зроблено в Україні». Адміністрування програми здійснює Експортно-кредитне агентство.

Крім того, уряд скасував бюрократичні процедури на етапі подання заявки. Підприємці тепер самостійно оцінюють потенційні збитки, що дозволяє уникнути дорогих попередніх оцінок. Таким чином, акцент переноситься з «документування минулого» на «захист операційного майбутнього». Це дозволяє підприємствам у зонах підвищеного ризику, таких як Дніпропетровськ та Одеса, зберегти відчуття безперервності, що було неможливо два роки тому.

Програма також уточнює визначення поняття «удар». Чому в 2026 році «непрямий удар» є таким важливим юридичним доповненням?

– У сучасній війні переважна частина збитків завдається не прямим влучанням ракети чи артилерійського снаряда. За даними українських та міжнародних експертів з оцінки пошкоджень інфраструктури, до 60–70% руйнувань промислових об’єктів спричинені вторинними факторами: ударними хвилями від перехоплених ракет, падінням уламків безпілотних літальних апаратів, керованих авіабомб або боєприпасів, а також пожежами й вібраційними навантаженнями на конструкції. Раніше такі випадки часто опинялися в «сірій зоні» страхового покриття, що призводило до затяжних спорів між страховиками, бізнесом і державою.

Юридичне закріплення поняття «непрямий удар» у програмі 2026 року фактично усуває цю невизначеність. Відтепер шкода, завдана не лише прямим влучанням, а й опосередкованим впливом зброї, однозначно визнається страховим випадком. Це означає, що підприємству не потрібно доводити факт «прямого попадання» для отримання компенсації — достатньо встановити причинно-наслідковий зв’язок між воєнними діями та завданими збитками.

Для інвесторів це має принципове значення. Міжнародний капітал надзвичайно чутливий до правових ризиків і невизначеності. Коли механізм страхування чітко описує, які саме сценарії покриваються, зменшується ризик судових спорів, прискорюється виплата компенсацій і підвищується прогнозованість грошових потоків. Саме така правова визначеність є однією з базових умов для запуску інвестицій у відновлення виробництва, особливо в регіонах підвищеного ризику, де навіть непрямі воєнні впливи можуть зупинити бізнес на місяці.

Гіперцифровий мандат

Ринок автострахування в Україні зараз є практично безпаперовим. Як перехід до 100% цифрової інтеграції з національною базою даних МТСБУ вплинув на «боргу прозорості»?

– Ринок автострахування в Україні сьогодні фактично завершив перехід до безпаперової моделі, і це один із найбільш недооцінених, але стратегічно важливих зсувів останніх років. Перехід до стовідсоткової цифрової інтеграції з централізованою базою даних Моторного (транспортного) страхового бюро України не просто підвищив операційну ефективність – він почав системно закривати так званий «борг прозорості», який десятиліттями накопичувався на ринку.

Цифровізація еволюціонувала від елемента зручності до механізму виживання та довіри. Із 1 січня 2026 року укладання договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності можливе виключно в електронній формі, а фізичне відвідування агентства дедалі більше перетворюється на виняток.

Понад 99% полісів ОСЦПВ ще у 2025 році оформлювалися онлайн – через фінтех-платформи, мобільні застосунки страховиків або банківські екосистеми, інтегровані з державними сервісами цифрової ідентифікації, зокрема «Дією».

Ключовим фактором стала миттєва реєстрація кожного поліса в базі МТСБУ. Це означає, що страховий договір не існує «поза системою» навіть кілька хвилин. Саме ця синхронізація в реальному часі практично ліквідувала «тіньовий» сегмент – фальшиві бланки, клоновані поліси, шахрайські вебсайти та агентські схеми, які раніше підривали довіру до ринку.

Для споживача це означає гарантовану перевірку чинності поліса за кілька секунд, для регулятора – повну видимість ринку, а для страховиків – рівні правила гри.

З точки зору аудиту та комплаєнсу ефект ще глибший. Перехід від паперових архівів до потоків структурованих даних у реальному часі радикально зменшив операційні ризики та витрати на перевірки.

Аудитору більше не потрібно відновлювати ланцюги подій за сканами документів – вся історія договору, платежів і врегулювань доступна в цифровому сліді. Таким чином український ринок автострахування у 2026 році фактично демонструє модель «прозорості за замовчуванням», яка ще лише формується на багатьох ринках Європейського Союзу.

МСФЗ 17

Ми вже кілька років як широко застосовуємо МСФЗ 17. Багато компаній повідомляють про «виснаження ресурсів». Як перейти від простого «виживання під час аудиту» до «створення цінності» на основі цих даних?

– За своєю природою МСФЗ 17 ніколи не замислювався як суто «обліковий» стандарт. Однак у 2023–2024 роках більшість страхових компаній, як в Україні, так і в Європі, були змушені зосередитися саме на технічному впровадженні: побудові моделей, налаштуванні ІТ-систем, підготовці персоналу та проходженні першого аудиторського циклу.

Це закономірно призвело до відчуття «виснаження ресурсів», коли стандарт сприймається як постійний стрес-тест для фінансів і команд. 2026 рік має стати переломним: від фази виживання - до фази використання результатів.

Ключова проблема полягає в тому, що багато страховиків і досі працюють у режимі латання помилок вручну, коригуючи актуарні розрахунки вже після їх потрапляння в бухгалтерський контур. Такий підхід не лише дорогий, а й стратегічно небезпечний, адже збільшує операційний ризик і спотворює управлінську інформацію.

МСФЗ 17 вимагає іншої логіки: інтеграції актуарного та бухгалтерського моделювання в єдине цифрове середовище, де дані використовуються не постфактум, а в реальному часі.

Для фінансового директора 2026 року це означає зміну ролі - від «охоронця відповідності» до архітектора вартості. Деталізовані дані про грошові потоки, контракти, групи ризиків і маржинальність, які формуються в межах МСФЗ 17, можуть і мають використовуватися для оптимізації тарифів, перестрахувальних програм і капіталу.

Наприклад, точніше вимірювання контрактної маржі дозволяє переглядати прибутковість окремих портфелів ще до того, як збитковість стане очевидною у фінансовій звітності.

Фактично ринок переходить від «бухгалтерського обліку заради регулятора» до «бухгалтерського обліку заради стратегії». Компанії, які зможуть автоматизувати процеси, зменшити ручні втручання та перетворити дані МСФЗ 17 на інструмент управлінських рішень, отримають не лише регуляторну стабільність, а й конкурентну перевагу - особливо в умовах зростання воєнних, кліматичних та інвестиційних ризиків.

Новий ландшафт злиттів і поглинань

Ви зазначили, що регіон Центральної та Східної Європи вступає в «K-подібний» ринок злиттів і поглинань у 2026 році. Що визначає «переможця» в нинішній хвилі консолідації?

– У 2026 році ринок злиттів і поглинань у Центральній та Східній Європі справді набуває K-подібної форми: один сегмент компаній прискорено нарощує капіталізацію та стає об’єктом інтересу стратегічних інвесторів, тоді як інший - застрягає в зоні стагнації або вимушеного продажу з дисконтом. Вартість угод дедалі більше концентрується серед технологічно зрілих страховиків, які змогли перетворити регуляторні вимоги та кризові виклики на джерело конкурентної переваги.

Ми вже бачимо, що в кожну транзакцію закладається так звана «знижка за технологічний борг». За оцінками міжнародних консалтингових груп, у 2025 році цей дисконт у страховому секторі регіону сягав 15-30% вартості компанії, якщо ІТ-архітектура фрагментована, а процеси врегулювання збитків залишаються напівавтоматичними.

Коли міжнародна група сьогодні розглядає можливість придбання українського або східноєвропейського страховика, вона аналізує не лише обсяг валових страхових премій чи комбінований коефіцієнт. Ключове питання звучить інакше: чи побудована компанія як модульна цифрова платформа, здатна масштабуватися без різкого зростання операційних витрат?

Зокрема, інвесторів цікавить, наскільки глибоко інтегровані алгоритми штучного інтелекту в обробку страхових випадків, андеррайтинг і виявлення шахрайства. За даними європейських галузевих досліджень, страховики, які використовують AI-рішення у врегулюванні збитків, скорочують середній строк виплат на 30–40% і зменшують адміністративні витрати на 15–20%. Відсутність такої цифрової зрілості сьогодні сприймається вже не як нестача інновацій, а як прямий операційний ризик, що знижує інвестиційну привабливість.

Паралельно різко зросла роль ESG-факторів. У 2026 році вони остаточно переходять із площини комунікацій та брендингу в ядро оцінки вартості бізнесу. Інвестори очікують не декларацій, а перевірених практик управління кліматичними та катастрофічними ризиками, наявності реального перестрахувального захисту та прозорої звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності, зокрема МСФЗ 17.

Український досвід є показовим. Війна не зупинила фінансову еволюцію, а навпаки - прискорила виявлення системних слабкостей страхового сектору: залежність від застарілих ІТ-систем, низьку автоматизацію, недостатню роботу з ризиками великих збитків. За умови гнучкої державної політики та швидкої адаптації регуляторного середовища ці виклики перетворилися на каталізатор змін. Саме тому у хвилі консолідації 2026 року «переможцями» стають не найбільші за розміром, а найбільш підготовлені до майбутнього компанії.

..........................

Жанна Дрига — доктор економічних наук, професор, експерт у сфері фінансового регулювання, страхового нагляду, бухгалтерського обліку, внутрішнього аудиту та актуарно-орієнтованої оцінки страхових резервів. Експертні знання Жанни Дриги охоплюють фінансове регулювання, управління страховими ризиками, бухгалтерський облік, внутрішній аудит та актуарно-орієнтовану оцінку страхових резервів, що визначає її як провідного фахівця у сфері забезпечення фінансової стабільності та платоспроможності страхових компаній. Як доктор економічних наук і професор, вона розробила ризик-орієнтовані методології обліку, контролю та аудиту, які були впроваджені у регуляторну практику та відображені у сучасних нормативних актах страхового нагляду