Система медичного страхування Німеччини: державна та приватна

Німеччина відома однією з найкращих у світі, але досить заплутаною страховою системою. За законом, жити в Німеччині без медичної страховки не можна, і якщо виявиться, що ви проживаєте без неї, доведеться платити штраф. При цьому медичне страхування в Німеччині – це не лише гарантія лікування у разі потреби, а й відчутне навантаження на особистий бюджет кожного мешканця країни. Пояснюємо, як працює ця система.

Державна система медичного страхування Німеччини завжди була відома як система, що забезпечує всім громадянам доступ до кваліфікованої і високоякісної медичної допомоги за ціною, що вважається соціально прийнятною. Однак постійне побоювання зростання вартості медичних послуг стало причиною того, що після 1977 р. був прийнятий цілий ряд заходів, спрямованих на стримування цін і які ставили перед собою задачу приведення зростання витрат на охорону здоров'я у відповідність з ростом заробітної плати і виплат членам фонду тимчасової непрацездатності.

Основним принципом німецької системи медичного страхування і те, що уряд не бере на себе відповідальність за фінансування охорони здоров`я (за винятком деяких його сегментів), а лише створює умови для того, щоб необхідні фонди були створені працівниками та роботодавцями, а також здійснює нагляд над функціонуванням усієї системи медичного страхування. В Німеччині дії децентралізована система медичного страхування.

Останні реформи охорони здоров'я (1989 і 1993 рр) забезпечили лише короткочасне зниження витрат на охорону здоров'я, які за останні роки знову зросли. Стабільність рівня внесків - це основна політична задача ініціаторів сучасної реформи охорони здоров'я. Реформа охорони здоров'я 1997 р., основні положення якої набрали сили з 1 липня 1997, припускала скорочення пакета вигод і збільшення виплат з боку пацієнтів.

У Німеччині дії одна з найбільш розвинутих систем соціального медичного страхування. Вона була введена в Європі в 1883 р. Бісмарком, і в даний час нею охоплено більш 90% населення (8% - охоплено приватним медичним страхуванням і за 2% незаможних платить держава). Ця система забезпечує необхідну медичну допомогу у випадку захворювання для всіх застрахованих.

Фінансування здійснюється з трьох джерел: страхові внески підприємців - відрахування з доходів (податків); заробітки трудящих - відрахування з заробітної плати; кошти державного бюджету.

Система обов'язкового страхування здійснює свою діяльність через некомерційні страхові організації - лікарські каси. Це незалежні самокеровані організації, структура яких визначена законодавчо. Існує декілька видів кас: місцеві (переважно для непрацюючих, членів родин застрахованих), розташовані за місцем проживання, виробничі (за місцем роботи), морські, гірничі, сільськогосподарські та ерзац каси (головним чином для службовців). Контроль і управління за їхньою діяльністю здійснює урядове агентство.

Усі особи, які проживають у Німеччині, повинні мати медичну страховку. Пункт прибуття/центр прийому федеральної землі або управління соціального захисту за місцем вашого проживання забезпечить отримання медичної страховки. Українці, які тут хочуть навчатись, не звільнені від обов’язкового медичного страхування.

Якщо у вас (поки що) немає медичної страховки, ви можете отримати від служби соціального захисту тимчасові послуги, які також містять медичне обслуговування. Перш ніж звертатися до лікаря, управління соціального захисту повинно видати вам довідку про лікування (Behandlungsschein).

У деяких містах також є організації, які надають безкоштовні та анонімні медичні послуги, наприклад, Мальтійська служба допомоги або Карітас. Години роботи краще уточнити заздалегідь.

До речі, в Німеччині можна також отримати безкоштовне щеплення від коронавірусу.

Історія

Систему державного медичного страхування в Німеччині запровадив ще Отто фон Бісмарк . Закон, спрямований, насамперед, на фабричних працівників, було прийнято 15 червня 1883 року .

Він став першим каменем у фундаменті німецького соціального страхування, до якого сьогодні входять також пенсійне страхування, страхування від безробіття, на випадок потреби у відході та від нещасних випадків.

У 2007 році в Німеччині було проведено реформу охорони здоров'я та ухвалено закон про обов'язкове медичне страхування, який заборонив жити в країні без страховки. Справа в тому, що на той момент у країні налічувалося близько 400 тисяч осіб, які – з міркувань економії – взагалі не були застраховані. Новий закон дозволив значно скоротити кількість медичних "зайців". У 2011 році федеральне відомство статистики зафіксувало лише 137 тисяч осіб, які не мають договору медичного страхування, а отже, позбавлені можливості отримати медичну допомогу в разі потреби.

Приватна чи державна?

Медичні страхові каси бувають у Німеччині двох видів: державні ( gesetzliche Krankenversicherung or GKV) та приватні ( private Krankenversicherung or PKV). Страховка покриває вартість прийому у лікаря, лікування та навіть вартість ліків, які купуються самостійно пацієнтом . Вартість державної страховки залежатиме від вашого доходу, тоді як вартість приватної ви можете визначити самостійно. 90% жителів Німеччини - власники державної страховки , оскільки можливість вибору типу страховки буде залежати від вашого роду діяльності та доходу. Якщо ви заробляєте менше, ніж 64 350 євро на рік

Ви можете вибрати тільки державну страховку, і страхування для вас обов'язкове ( die Pflichtversicherung ). Якщо ваш дохід більший за цю суму, то вам доступна і приватне страхування, а також страхуєтеся ви добровільно ( die freiwillige Versicherung ). Такий же вибір надається державним службовцям, власникам Minijob ( der Minijob - робота з оплатою праці не більше 450 євро на місяць), студентам, лікарям та самозайнятим ( selbstständig ). До речі, самозайняті сплачують повну вартість страховки, тоді як найнятим працівникам половину виплат покриває роботодавець .

✏ Якщо ви одружені з громадянином або громадянкою Німеччини, то ви маєте право безкоштовно користуватися страховкою чоловіка/дружини.

Державна медична страховка у Німеччині

Скільки коштує державне медичне страхування в Німеччині? Як правило, вартість державної страховки становить від 14,6% до 15,6% від щомісячного доходу, для найманих працівників від 7,3% до 8,3%. Якщо ж ви заробляєте більше 58000 € на рік, доведеться платити максимальну вартість страховки - близько 400 € на місяць.

Загалом вартість державної страховки на місяць становить від мінімальних 100 € для студентів до 845 € для самозайнятих . Вирахувати точну суму вартості страховки для вас можна у спеціальних онлайн-калькуляторах відDie TechnikerабоAOK.

Безперечний плюс, що всі державні страховки приблизно однакові, тому можна звернутися до будь-якої організації: наприклад, AOK, DAK, Barmer або Die Techniker (атутдоступний цілий лист державних страхувальників у Німеччині). Остання організація надає свої послуги англійською мовою, що може бути корисним для недавніх мігрантів.

✏ Плюси державного страхування:
Державна медична страховка в Німеччині коштує дешевше за приватну у разі, якщо ваш заробіток невисокий (чим менше зарплата, тим дешевше страховка);
вона дешевша для студентів до 30 років;
вашою страховкою безкоштовно може користуватися ваш чоловік або дитина.

Приватне страхування у Німеччині

Вартість приватної страховки залежить не від вашого доходу, а від віку, стану здоров'я та переліку послуг, які ви хочете до неї включити. Якщо ви молоді і абсолютно здорові, страховий поліс обійдеться вам у 175 € на місяць або 350 € , якщо ви самозайнятий, незалежно від того, скільки ви заробляєте - це набагато дешевше, ніж державне страхування. Але варто враховувати, що з віком чи придбанням хронічних захворювань вартість страховки зростатиме.

У Німеччині вибір серед приватних страхувальників є великим. Підібрати найвигідніший варіант для себе можнатут.

У однакових у відсотковому співвідношенні внесках і є знаменитий принцип солідарності (тобто всі відповідають за всіх) державного медичного страхування. Усі клієнти компанії сплачують рівну частину від власного доходу, і за ці гроші мають право на оплату всіх необхідних медичних послуг. А це означає, що прибиральниця кафе та топ-менеджер великої компанії обслуговуються лікарями на рівних умовах. При цьому вирішальним критерієм для страхової каси є безперечна необхідність лікування, а якщо можливі різні варіанти лікування, то вибір робиться на користь найдешевшого.

Серед працюючих "на себе" німецька держава виділяє особливу категорію - "вільні художники". Йдеться про люди творчих професій, які заробляють творчим фрілансом. Це і художники, і фотографи, і музиканти, і публіцисти, і журналісти. "Вільних художників" бере під своє крило державна соціальна страхова каса KSK (Künstler Sozialkasse) і замість роботодавця навпіл поділяє з ними витрати на медичну та пенсійну страховки.

Інші види медичних страховок

Німці люблять бути на крок попереду і намагаються передбачити все, тому крім основної страховки є Zusatzversicherung – додаткова. Наприклад, державне медичне страхування в Німеччині покриває не всі витрати: пацієнт сам оплачуватиме одиночну палату в лікарні, прийом у головного лікаря або своє захоплення нетрадиційною медициною. Або ж якщо у пацієнта постійні проблеми із зубами, він може взяти Занзуцацверсічерун (до речі, найбільш поширена в Німеччині), яка покриє витрати на коронки, протези або брекети. Вартість такої страховки визначається індивідуально із страховим агентом.

Ще один вид медичного страхування в Німеччині - Pflegeversicherungчи довгостроковий страховий поліс. Він покриє витрати на довгострокове лікування після нещасних випадків, серйозних захворювань чи старості. Страховка є обов'язковою, а її вартість становить близько 3,05% - 3,3% від щорічного доходу.