Страховий ринок Японії. Особливості страхування та структура ринку

Компанії зі страхування життя громадян – це потужні власники акцій та облігацій приватних страховиків та державних корпорацій. Вони відіграють активну роль питаннях кредитування. В останні роки такі компанії активно проникають на страховий ринок США, Канади та інших економічно розвинених країн. Компанії, що здійснюють змішане страхування, також відіграють важливу роль як у економіці країни, і у зовнішньоекономічних зв'язках Японії. Вони займаються страхуванням різних ризиків, пов'язаних з міжнародною діяльністю японських ТНК у різних країнах світу. Найбільші страховики, що спеціалізуються на змішаному страхуванні, сьогодні є міжнародними інвесторами та кредиторами.

Органи влади у Японії чітко регламентують діяльність страхової організації. Без згоди Міністерства фінансів не можуть змінюватись ставки страхових премій. Конкуренція між страховими компаніями обмежена завдяки відсутності страхових брокерів, оскільки система страхування складається з великої кількості відділень та агентів, кількість яких у великих компаніях сягає кількох десятків тисяч.

......................

Страховий ринок Японії є другим за величиною національним ринком в світі після США. Японський страховий ринок - найбільший сконцентрований і захищений. Його фінансова міць дозволяє грати важливу роль в економіці країни. У 2021 р частка обсягу страхових премій у ВВП становила 11,9% (у країнах Північної Америки цей показник дорівнював 8,4%, в Західній Європі - 7,4%).

Японський ринок страхування життя - найбільший в світі, він збирає близько 32% світового обсягу страхових премій. Найбільш поширеним видом страхування за видами іншими, ніж страхування життя, є автомобільне страхування. На його частку припадає 60-70% від загальної суми страхових премій.

Державне медичне страхування (Kokumin- Kenko-Hoken) є одним з основних видів медичного страхування в Японії. Особисте страхування також є, всіх японських громадян, постійних жителів, і не-янонцев, які проживають в Японії з візою протягом одного року або довше, страхують по системі національного медичного страхування або медичного страхування працівників.

Рівень витрат на особисте страхування на душу населення в 2021 р становив 3900 дол, (для порівняння - в США і Канаді цей показник не перевищував 2470, а в Західній Європі - 1640 дол, на душу населення). В кінці 1980-х рр. гарантована процентна ставка за полісами страхування життя була вищою, ніж дохід, принесений інвестиціями, і становила понад 6%. Однак в 1989 р почалося різке падіння вартості акцій, облігацій, нерухомості. У зв'язку з цим японські страховики були змушені знизити розмір гарантованого доходу по знову укладеними договорами (від 2 до 2,75% в залежності від виду договору страхування життя).

У 1993 р погіршення економічної ситуації в Японії привело до скорочення страхових операцій. Невелике економічне зростання в 1996 не збільшив попит на страхові послуги. І хоча зростання премій в Японії був нижче, ніж в країнах "Великої сімки", активізації страхових операцій не було. У цей період в Японії показник валової премії в страхуванні за видами іншими, ніж страхування життя, досяг рівня 10621,9 млрд ієн.

Фінансова криза 1997 року, політика дерегулювання, падіння курсу ієни зробили величезний вплив на зниження обсягу зібраних страхових премій. Показник валової премії в 1997 р знизився на 308,2 млн єн (2,9%) і склав 10313,7 млрд ієн.

Зниження купівельної спроможності грошей, зростаюча інфляція призвели до падіння обсягів страхової премії, що збираються за договорами страхування життя. Ситуація ускладнилася тим, що влітку 1998 р відбулося подальше скорочення гарантованого доходу за договорами страхування життя від 0,5 до 0,75%, внаслідок чого починаючи з 1999 р почалося зростання кількості полісів, обмінюваних на викупну суму. Прискоренню цього процесу сприяло банкрутство компанії "Нісан" (Nissan Mutual Life). Загальна сума збитків склала 300 млрд ієн (25 млрд дол.). Незважаючи на те що дві третини збитків були покриті за рахунок гарантійного фонду страховиків, а решту боргів повинні були бути погашені протягом п'яти років новою компанією "Аноба" (Anoba Life), віра в стабільність і надійність страхових компаній була підірвана.

Азіатська фінансова криза прискорила процеси об'єднання і інтеграції на страховому ринку. Відбулося злиття Коа Fire & Marine Insurance З. Ltd і Nippon Fire & Marine Insurance Co. Ltd, Mitsui Marine & Fire Insurance Co. Ltd. Мета об'єднання - створення страхової групи, яка зайняла б провідне становище в Японії в умовах лібералізації страхового ринку і зростання конкуренції іноземних страховиків. Ця група планує роботу в страхуванні здоров'я, медичне страхування, страхування фінансових ризиків, а також надає маркетингові послуги.

Страхова компанія в Японії може бути створена у формі акціонерного товариства або товариства зі статутним капіталом не менше 1 млрд ієн (приблизно 8 млн дол.), Спільної компанії і товариства взаємного страхування, статутний капітал яких повинен бути не менше 30 млн ієн. Одержувач ліцензії повинен вкласти певну суму, встановлену міністерством фінансів, на його депозитний рахунок. Відповідно до нової редакції Закону про страхування готівковий депозит може бути замінений цінними паперами.

Страхові компанії, створені у формі акціонерних товариств, зобов'язані проводити регулярні збори акціонерів не рідше ніж через чотири місяці. Право голосу на зборах акціонерів і право на дивіденди отримує кожен акціонер або заставодержатель, який увійшов до списку акціонерів або в список власників акцій "odd lot" (не менше 100 акцій). Обов'язкова умова для акціонерних компаній - обмеження виплати дивідендів, поки не будуть покриті всі витрати на створення, реєстрацію компанії та ведення бізнесу за перші п'ять років.

Страхові компанії нс мають права займатися іншими видами бізнесу, крім страхування, і проводити страхові операції зі страхування життя і інших видів страхування, ніж страхування життя, одночасно. Проте за згодою міністерства фінансів страхові компанії, що здійснюють страхування життя, можуть проводити трастові операції, і в цьому випадку розглядаються як трастові компанії з відповідними зобов'язаннями виконання закону про трастових компаніях і умов про сплату податків. Страхові компанії, що займаються страхуванням іншим, ніж страхування життя, за згодою міністерства фінансів можуть виступати страховими посередниками інших страхових компаній, що працюють в цій галузі.

Реформа фінансової системи, яка зачепила і страхування, передбачала створення двох корпорацій щодо захисту інтересів страхувальників. Одна з них - в області страхування життя, інша - за видами страхування іншими, ніж страхування життя. Передбачаються також зміни існуючих страхових рейтингових організацій, введення системи запобіжних заходів для страхових компаній, що застосовуються в разі недостатнього рівня їх платоспроможності, і ін.

Корпорація із захисту інтересів страхувальників у зв'язку з особливою процедурою банкрутства страхових компаній була створена 1 грудня 1998 р сфері страхування за видами іншими, ніж страхування життя. Відповідно до японським законодавством в разі початку процедури банкрутства діючі договори на конкурсній основі передаються іншій страховій компанії. Компанія, яка бере на себе зобов'язання за цими договорами, набуває і все права в частині отримання страхової премії за цими договорами. Однак деякі умови перехідних договорів, наприклад норма прибутковості по накопичувальних видах страхування іншим, ніж страхування життя, можуть бути змінені в односторонньому порядку приймаючою компанією під контролем державного органу - Агентства фінансового нагляду. Корпорація виконує функції фонду, який формується за рахунок усіх страхових компаній, що працюють в Японії. Кошти фонду призначені виключно для видачі позик "приймаючої" страхової компанії в частині недоотриманої премії від "передавальної" компанії. У випадках, коли з тих чи інших причин "приймаюча" страхова компанія не призначена, Корпорація із захисту прав страхувальників самостійно виконує договору компанії-банкрута.

Фонд Корпорації із захисту інтересів страхувальників формується за рахунок щорічних внесків компаній-членів, що не залежать від відповідальності, прийнятої на себе тієї чи іншою страховою компанією. Щорічні внески остаточно 2000 фінансового року становили 6,5 млрд ієн в рік, а починаючи з квітня 2001 року - 5 млрд ієн в рік. Членами фонду є всі компанії, які отримали ліцензію на здійснення страхової діяльності на території Японії. Розмір фонду планується довести до 50 млрд ієн.

Корпорація допомагає "приймають" страховим компаніям за ризиками обов'язкового і добровільного автострахування, страхування від нещасного випадку, страхування житла від землетрусу, страхування від вогню та інших небезпек, якщо страхувальниками за такими ризиками виступають фізичні або юридичні особи, що потрапляють в категорію малих і середніх підприємств . За ризиками обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автотранспортних засобів та страхування житла від землетрусів передбачається передача 100% належної "приймаючої" страхової компанії премії. За іншим видам Корпорація передає кошти в розмірі 90% премії, а що залишилися 10% "приймаюча" страхова компанія вишукує за рахунок власних коштів.

Майнове страхування домовласників в Японії забезпечує покриття збитку, заподіяного дому або майну в результаті крадіжки, пожежі, заморожених труб, льоду або снігу. Стандартні платежі зазвичай складають близько 20 000-40 000 ієн протягом двох років.

Оскільки Японія є однією з найбільш сейсмонебезпечних країн, покриття збитків від землетрусу не входить в стандартний договір і оформляється як окремий страховий поліс. Типове покриття, як правило, близько 10 000-20 000 ієн протягом двох років.

Страхування відповідальності автовласника (Jibaiseki Hoken) є обов'язковим видом страхування в Японії. Цей вид страхування, як правило, обходиться близько 20 000-40 000 протягом двох років.

.................................

Процес відкриття японської страхової галузі для операцій нерезидентів справив серйозний вплив на стратегію розвитку та політику найбільших японських корпорацій. Так, під впливом американського досвіду Toyota Motor вирішила доповнити свою виробничу діяльність операціями у фінансовій та страховій сферах. Приклад подала General Motors, яка давно використовує виробництво та збут автомобілів як майданчик для розгортання суміжних видів діяльності (через дочірні фірми), у тому числі страхової. Страхові продукти для автовласників будуть реалізовуватися через дилерів японського автобудівельного гіганта (така схема отримала назву "ланцюгова реакція створення нової вартості" - "expanding value chain").

Для проведення непрофільних страхових операцій Toyota Motor придбала контрольний пакет акцій Chiyoda Fire & Marine Insurance. Слідом за консолідацією своїх позицій в автострахування (тут досягнуто сукупного річного обсягу зібраних премій у 5,1 млрд дол.), вона збирається освоювати область масового споживчого кредиту, також пов'язану зі страхуванням (здоров'я та життя позичальника та ризику непогашення кредиту).

Здійснена японським концерном експансія до страхової сфери має свою передісторію. Після того, як Toyota Motor вийшла на фондові ринки США та Європи, зацікавлені інвестори звернули увагу на те, що компанія отримує лише 10% своїх доходів від фінансових операцій (General Motors, для порівняння, усі 40%). Щоб підвищити свою інвестиційну привабливість, Toyota і почала з того часу освоєння фінансового та страхового бізнесу. До цих кроків автогіганта додатково підштовхував застій на ринку продажу нових автомобілів.