Тенденції розвитку страхового ринку Італії

Можна побачити, що у 2021 році кількість отриманих премій дещо знизилась, але причиною цього було не зменшення обсягів страхових премій в країні чи висока інфляція, а падіння курсу ЄВРО по відношенню до долара США (реальний ріст з урахуванням інфляції (6,7%).

Рівень страхових виплат на італійському страховому ринку дуже високий з 1996 по 2000 рік і не спадав нижче 95%, а у 1998 році досяг рівня 101,8%.

Такий високий рівень страхових виплат викликаний тим, що, по-перше, на західноєвропейських страхових ринках дуже висока конкуренція, яка спричиняє зниження тарифів; по-друге, страхування життя в економічно розвинутих країнах практикується досить давно, а так як цей вид страхування передбачає виплати в будь-яких випадках (дожиття, смерть), то виплати з цього виду страхування досить великі.

Тому західноєвропейські компанії, на відміну від українських, дуже велику увагу приділяють інвестиційному доходу.

Італія здійснила справжній ривок у своєму розвитку в 60-ті та 70-ті роки, при тій же чисельності населення зрівнявшись з Англією за обсягом ВВП. Зростання рівня життя та європейська інтеграція дали подвійний поштовх прогресу національної страхової індустрії. При цьому італійці показували себе в розмовах та розмовах як переконані інтеграційні. "Тепер у нас (в об'єднаній Європі) найважливіші рішення приймаються в Брюсселі (де розташована штаб-квартира Євросоюзу)", - ділився своїми спостереженнями керівник середньої за розмірами страхової компанії. Ми приготувалися чекати далі критики чи висловлювання невдоволення, але перебіг думки співрозмовника не передбачили. Він знаходив, що брюссельські чиновники приймають грамотніші рішення, ніж італійські чиновники, навіть коли йдеться про суто італійські проблеми, наприклад, про будівництво доріг або інших об'єктів. Будучи європейцями та європеїстами, італійці належать до європейців-латинян. Італія, Франція, Іспанія – спільна доля та спільна дорога (Destino commune) – так це звучало. Змістовне наповнення цього словосполучення забезпечує як цивілізаційна близькість, а й деякі загальні технології, зокрема, банківське страхування, поширене у Європі південної, ніж у північної. Італійські страховики - це, перш за все, раціонально мислячі люди, далекі від проголошення національних гасел. Виступаючи як інституціональних інвесторів, вони особливо охоче купують цінні папери німецького уряду, з одного боку, вирішуючи цим проблему надійного та вигідного розміщення страхових резервів, з іншого - побічно фінансуючи дефіцит бюджету ФРН. У той же час німецький страховий капітал представлений в Італії компанією RAS (Reunion Adriatica di Sicurta), зі штаб-квартирою в Трієсті, якою володіє великий Німецький Allianz. Італійці не без гордості називають три найбагатші регіони Європи: Великий Лондон, Люксембург та італійську провінцію Ломбардія.

На страховому ринку Італії працює близько 200 компаній, 84 з них проводять страхування життя.

Регулювання та нагляд

Регулювання страхового ринку дедалі більше переміщається наднаціональний рівень. Відповідні процедури та механізми відпрацьовані та оптимізовані, хоча деякі положення Європейських страхових директив можуть викликати питання. Так, італійські експерти заперечували проти узаконення багаторівневого маркетингу як один із визнаних у Європі каналів продажів (думки російських страховиків з цієї проблеми розділилися).

Залишилося враження, що проблеми регулювання та нагляду до головних турбот італійських страхових практиків не належать. Крім державного, є, щоправда, ще й інший нагляд - акціонерів страхової компанії. Але головними ризиками вважаються все ж таки ризики суто ринкової властивості, а не ті, що створюються діями або бездіяльністю законодавців або перевагами акціонерів.