Система охорони здоров'я та медичне страхування в Бельгії

Кілька слів про досягнення останніх років в галузі медичного страхування в Бельгії і Нідерландах. В обох країнах відзначається рух у напрямку більшоїі фінансової відповідальності медичних страховиків за рахунок впровадження системи розрахунку платежів і ризику на одну людину. Хоча пересічному спостерігачу може здаватися, що обидві країни йдуть до однєї мети однаковим шляхом, але потрібно відзначити, що в змінах, які відбуваються, є різні причини.

У Бельгії перспективна система розрахунку оплати і ризику на одну людину завжди вважалася основним принципом страхування, однак на практиці відсутність підтримки призвело до ретроспективного і нерівномірного характеру фінансування. Хоча в жодному бельгійському офіційному урядовому документі ніколи навмисно не використовувалася риторика керованоі конкуренціїі, навряд чи політика, що сприяі створенню фінансового ризику для страхувальників без одночасного посилення іхньоі посередницькоі ролі шляхом надання важелів для управління охороною здоров'я і наприклад, вибіркове укладення контрактів і може проіснувати досить довго, не викликавши банкрутства страховиків.

Незважаючи на привабливість моделі керованоі конкуренціі, відсутність достатніх емпіричних доказів успіху змушуі уряд наполягати на збереженні традиційних механізмів стримування витрат. У той же час накладення фінансовоі відповідальності на страховиків без одночасного надання ім інструментів забезпечення цііі відповідальності і марним і нелогічним.

У Бельгії раніше, ніж в інших краінах було введено практику державних дотацій оплат медичного обслуговування. У системі медичного страхування працюі шість загальнонаціональних спілок страхових фондів: католицький (45% населення), соціалістичний (26%), ліберальний (7%), професійний (15%), незалежний (4%) і додатковий (1%). Таким чином, 98% бельгійців охоплено обов'язковим медичним страхуванням, і лише 1% - частково.

Система медичного страхування та її управління здійснює Національний інститут хвороби та інвалідності. Комерційні страхові компаніі не мають своіі ніші в системі медичного страхування. Високий рівень соціального захисту, велика частка державного медичного страхування, задоволення якістю медичного обслуговування виключило гостру необхідність розвитку приватного страхування.

Бельгійці беруть участь у фінансуванні системи охорони здоров’я і через сплату офіційних співплатежів та додаткових виплат. Основним її механізмом є оплата за послуги. Вона існує у вигляді системи прямих платежів (переважно це за амбулаторну допомогу), коли пацієнти оплачують повну вартість послуги, а потім лікарняна каса частково відшкодовує ці витрати; а також у вигляді системи оплати з боку третьої сторони (за лікарські засоби під час амбулаторного і стаціонарного лікування), коли лікарняна каса безпосередньо оплачує послуги постачальників медичних послуг, а пацієнт — співплатежі, додаткові послуги або ті, які не входять до переліку послуг, що відшкодовується. Водночас систему оплати третьою стороною можна застосовувати для оплати амбулаторної допомоги лише за певних умов — із метою збільшення фінансової доступності цього виду обслуговування для вразливих груп населення.

Розмір компенсації залежить від виду наданих послуг, рівня доходу і соціального статусу пацієнта (пільгове відшкодування чи ні), так само як і від загальної суми співплатежів, сплаченої пацієнтом за рік. Із метою забезпечення доступності медичної допомоги для вразливих груп населення було вжито низку заходів (розширення застосування пільгових тарифів відшкодування на групи населення з доходами, нижчими встановленого рівня, обмеження максимальної суми оплачуваних співплатежів тощо).

Страховка в Бельгію — це обов’язковий документ для перетину кордону, як з безвизом, так і для відкриття візи з метою працевлаштування, на довгостроковий чи короткостроковий період. Медична страховка може бути декількох типів: Страховка для довгострокової робочої візи та Туристична страховка.

Після початку роботи в Бельгії експат зобов'язаний зареєструватися в системі державного медичного страхування або оформити поліс приватного медичного страхування. Це зобов'язання поширюється і на самозайнятих громадян. Громадяни Європейського Союзу, Європейського економічного простору та Швейцарії, які відвідують Бельгію, можуть використовувати Європейську картку медичного страхування (EHIC) на території держави. Однак за офіційного працевлаштування вони зобов'язані проводити відрахування до Фонду соціального страхування Бельгії, щоб мати такі ж права на отримання медичних послуг, що й громадяни країни. На громадян деяких країн, які не входять до складу ЄС, поширюються відповідні угоди, укладені між Бельгією та іншими державами, зокрема Канадою, Австралією, США, Японією. Загалом у Бельгії діє понад 20 подібних угод. Дані угоди дозволяють експатам із цих країн користуватися медичним обслуговуванням у Бельгії на такі самі умови, як і громадяни країни.

Студентів із країн Євросоюзу застраховано в системі державного медичного страхування своєї країни на весь період навчання. А студентам інших держав слід дізнатися, чи є відповідна угода з Бельгією у їхній країні проживання. У разі відсутності таких угод студент повинен мати власний поліс медичного страхування, що діє на території Бельгії.

Громадяни ЄС, ЄЕП та Швейцарії, які планують короткострокове відвідування Бельгії, можуть користуватися на території країни своєю Європейською карткою медичного страхування, згідно з якою застрахованому або безкоштовно, або за зниженою ціною надається право користуватися послугами невідкладної медичної допомоги. Громадянам інших країн слід ознайомитися з вимогами консульства чи посольства Бельгії у своїй країні проживання; у деяких випадках може знадобитися поліс приватного медичного страхування до видачі візи.