Медицинское страхование

У Н?дерландах медичне страхування зародилось в 1901 роц? ? на той час являло собою дек?лька сот товариств вза?модопомоги та страхових компан?й. Деяк? з них були великими, але б?льш?сть була маленькими орган?зац?ями, як? представляли ?нтереси населення невеликого м?ста, п?дпри?мства та ?н.

В 1940 роц? розпочалось введення медичного страхування, яке вимагало введення стандартизац?? в створенн? системи медичного страхування у зв?язку з чим б?льш?сть невеликих компан?й з??днались в б?льш велик? страхов? фонди. Д?яльн?сть територ?альних страхових орган?зац?й в тепер?шн?й час регулю?ться Центральною Радою страхових фонд?в, яка склада?ться ?з представник?в роботодавц?в, профсп?лок, медичних асоц?ац?й, орган?в управл?ння. Цей орган не ? урядовим, але йому делегован? ряд важливих повноважень, зокрема, сл?дкувати за тим, щоб страхов? компан?? не в?дмовляли населенню в наданн? страхових медичних послуг, контролювали витрати ресурс?в, надавали ?нформац?ю, необх?дну для визначення нормативу централ?зованого ф?нансування страхових орган?зац?й, розрахунку страхових внеск?в та тариф?в. Б?льша частина населення була включена в систему керованого страхування з наданням права самост?йно вибирати страхову компан?ю.

До 1990 року 60% населення Н?дерланд?в знаходилось в систем? регульованого страхування. Б?льш як 30% населення були застрахован? у приватних страхових компан?ях. Приватний сектор страхування намагався притягнути кл??нт?в меншим розм?ром страхового внеску. Понад 40% приватного страхування складають групов? угоди страхування м?ж п?дпри?мцями та страховими компан?ями. П?дпри?мц? сплачують половину ? б?льше в?д суми страхового внеску, останн? доплачують прац?вники. Також ма? м?сце персональне або с?мейне страхування.

П?сля реформ схема ?пропозиц?? Деккера? по регулюванню конкуренц?? була зам?нена б?льш поступовим реформуванням при б?льш обмежен?й сфер? проведення реформ. К?нцевою метою як ? ран?ше залиша?ться система керовано? конкуренц??, хоча б ? для частини системи охорони здоров'я.

Страхова компан?я, що взялась за страхування, повинна знати, що незалежно в?д складу застрахованих вона отрима? в?драхування, що в?дображують реальний можливий об??м затрат. В Н?дерландах також врахован? в норматив? витрати. При ц?й систем? в?дпов?дальн?сть уряду за стан охорони здоров?я збер?га?ться, але багато функц?й управл?ння та планування переходять до страхових компан?й.

Зараз у Н?дерландах б?льш?сть населення охоплено обов'язковим медичним страхуванням (ОМС) через л?карськ? фонди. Ф?нансування медично? допомоги в основному лежить на товариствах медичного страхування (л?карськ? фонди) ? приватних страхових компан?ях. Л?карськ? фонди укладають договори з л?карями загально? практики на ?ндив?дуальн?й основ? чи з л?карями-фах?вцями на основ? оплати за послуги.

В?дпов?дно до Закону про л?карський фонд 1964 р., понад 60% населення ? державн? службовц?, пенс?онери, роб?тники, утриманц? ? члени ?хн?х родин з доходом нижче щор?чно встановленого р?вня п?длягають ОМС.

До 1992 р. кожен л?карський фонд був зобов'язаний укладати контракт на медичну допомогу на сво?й територ??. ?дин? умови такого контракту обговорюються на нац?ональному р?вн? ? схвалюються Радою по медичному страхуванню (державний орган, що контролю? д?яльн?сть л?карських Фонд?в).

Розм?р страхових внеск?в визнача?ться урядом щороку. Це ?диний в?дсоток в?д доходу, що не залежить в?д розм?ру родини.

У Голланд?? добре розвинуте приватне медичне страхування. Воно охоплю? понад 1/3 населення, у тому числ? прац?вник?в з високим доходом, п?дпри?мц?в ? державних службовц?в.

Важливою рисою голландсько? системи медично? допомоги ? ч?тко встановлена р?зниця м?ж л?карями загально? практики ? л?карями-фах?вцями. Страховики в?дшкодовують витрати на послуги, зроблен? пац??нту л?карем загально? практики. Практика одного л?каря ? переважною, хоча останн?м часом значно зб?льшилася ? частка групово? практики.

Реформа охорони здоров'я 1989 р. була викликана наступними причинами. По-перше, були незадов?льними результати детального державного регулювання ц?н на медичн? послуги. По-друге, через фрагментарне ф?ксування медично? допомоги виб?р л?кування часто залежав в?д джерела оплати ? не був економ?чно виправданий. По-трет?, як у л?карських фонд?в, так ? у л?кар?в були в?дсутн? стимули до ефективного надання медично? допомоги. По-четверте, зростала диференц?ац?я страхових внеск?в, що впливало на приступн?сть медично? допомоги у сектор? приватного страхування.

Ключовим моментом реформи стало поширення ОМС на вс?х громадян ? введення регульовано? конкуренц?? серед л?кар?в ? страховик?в. Пакет основних послуг ОМС включа? близько 95% ус?х медичних витрат. Приблизно 85% витрат на послуги по ОМС ц?лком оплачуються за рахунок страхових внеск?в, що збира? Загальний нац?ональний фонд. Зам?сть ?ндив?дуального нормативу страховики одержують з цього фонду страховий внесок за застрахованого. Частина витрат на основний пакет послуг по ОМС виплачу? сам застрахований безпосередньо страховику за ставкою страхових внеск?в.

Результатом реформи стало те, що вс? послуги в систем? ОМС надаються за принципом: застрахован? мають право не на "допомогу в реаб?л?тац?йному центр?", а на "реаб?л?тац?йн? послуги", оплата яких визнача?ться контрактами, що дозволя? розширити вза?мозам?нн?сть медичних установ. Оч?ку?ться, що страховики, д?ючи в?д ?мен? застрахованих, будуть ретельно оц?нювати ?нформац?ю про кл?н?ки, що надають медичну допомогу, ? зупиняти св?й виб?р на найб?льше ефективно працюючих.

Особлив?стю реформи в Голланд?? ? те, що вона спрямована в першу чергу на реформування ринку медичного страхування. В ус?х кра?нах така реформа спонукала розвитку конкуренц?? серед тих, хто нада? медичн? послуги. Передбача?ться, що в Голланд?? покупц? медичних послуг (страхов? компан?? чи рег?ональн? органи охорони здоров'я) повинн? укладатися контракти з конкуруючими м?ж собою л?карнями чи л?карями.

Виникла дискус?я щодо того, чи потр?бно втягувати в конкуренц?ю страхов? компан?? чи необх?дно зберегти ?хню рег?ональну монопол?ю. Основний аргумент на користь рег?онально? монопол?? той, що страховики начебто повинн? докладати максимальних зусиль для одержання кращо? медично? допомоги за м?н?мальною ц?ною, особливо, якщо на ринку медичних послуг йде сильна конкуренц?я. ?нший аргумент поляга? в тому, що при рег?ональн?й монопол?? страховик?в ?хн? витрати на ведення справ будуть нижч?, н?ж на конкурентному ринку, оск?льки сторона, що нада? медичну допомогу, буде укладати контракти т?льки з одним платником.